Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сторукий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сторукий
Берлін: Українське слово, 1924

Стору́кий, стору́чний, а, е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. М. Пр. 74.