Словарь української мови (1924)/сторукий
Зовнішній вигляд
◀ сторопіти | Словарь української мови С сторукий |
сторцом ▶ |
|
Стору́кий, стору́чний, а, е. Сторукій. Батьку, брате! чом я не сторукий? Шевч. Тисячі свічок палали в сторучних лихтарах. Стор. М. Пр. 74.