Словарь української мови (1924)/сторчити
| ◀ сторчати | Словарь української мови С сторчити |
сторчки ▶ |
|
Сторчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. См. Сторчувати, сторцювати.
| ◀ сторчати | Словарь української мови Борис Грінченко С сторчити |
сторчки ▶ |
|
Словарь української мови — С
сторчити
Борис Грінченко
1924
Сторчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. См. Сторчувати, сторцювати.