Словарь української мови (1924)/стоянка

by Борис Грінченко

◀ стоян

Словарь української мови Борис Грінченко С стоянка

стоянок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сто́янка, ки, ж. 1) Стояніе. А набридла мені отут стоянка. Новомоск. у. 2) Молоко, поставленное для того, чтобы отстоялось. Чом ви не дали молока? — Та не хочеться стоянки починать, бо й так масла нема, ні сметани. Новомоск. у. 3) Навѣсъ или хлѣвъ для лошадей или скота. Радом. у. Вх. Лем. 470. Ум. Стоя́ночка. Пішов Івасенько до стояночки коника сідлати. Лукаш. 155.