Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стоїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стоїти
Берлін: Українське слово, 1924

Сто́їти, сто́ю, їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. I. 48.