Словарь української мови (1924)/стоїти
| ◀ стожити | Словарь української мови С стоїти |
стоїтися ▶ |
|
Сто́їти, сто́ю, їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. I. 48.
| ◀ стожити | Словарь української мови Борис Грінченко С стоїти |
стоїтися ▶ |
|
Словарь української мови — С
стоїти
Борис Грінченко
1924
Сто́їти, сто́ю, їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. I. 48.