Словарь української мови (1924)/стражник

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ страждувати Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стражник 		стражниця ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Стра́жник, ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Нп.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/стражник&oldid=503972