Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/странній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
странній
Берлін: Українське слово, 1924

Стра́нній, я, є. Сторонній, чужой, странствующій. Нехай би нас стали странні козаки зачувати, до нас захожати, смерти нашої доглядати. Макс.