Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/страчуватися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
страчуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Стра́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. стра́титися, чуся, тишся, гл. 1) Утрачиваться, утратиться. 2) Лишать, лишить себя жизни. Вас сокирою загачу.... та й сама страчуся. Федьк.