Словарь української мови (1924)/стрельнути
Зовнішній вигляд
◀ стрелькуватий | Словарь української мови С стрельнути |
стрельчик ▶ |
|
Стре́льнути, ну, неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Рудч. Ск. II. 2. Хочеться (з рушниці) стрельнути. Котл. МЧ. 455.