Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрельнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрельнути
Берлін: Українське слово, 1924

Стре́льнути, ну, неш, гл. Выстрѣлить. Він як стрельне. Рудч. Ск. II. 2. Хочеться (з рушниці) стрельнути. Котл. МЧ. 455.