Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стреміти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стреміти
Берлін: Українське слово, 1924

Стремі́ти, млю́, ми́ш, гл. Торчать. Була на йому біла свита, набакір шапочка стреміла. Котл.