Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрепехатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрепехатися
Берлін: Українське слово, 1924

Стрепеха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. стрепехну́тися, хну́ся, не́шся, гл. Вздрагивать, вздрогнуть. Душа не озивалась, не стрепехалось серце. МВ. II. 196. Його серце мстиво якось стрепехнулось у грудях. МВ. (О. 1862. I. 87).