Словарь української мови (1924)/стригун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стригун
Берлін: Українське слово, 1924

Стригу́н, на́, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. Стригуне́ць.