Словарь української мови (1924)/стрижень

by Борис Грінченко

◀ стрижачка

Словарь української мови Борис Грінченко С стрижень

стрижій ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стри́жень, жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. Вас. 173, 188. 2) Небольшая рѣчка, струя. Гол. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ. Зміев. у.