Словарь української мови (1924)/стрижка

by Борис Грінченко

◀ стрижій

Словарь української мови Борис Грінченко С стрижка

стрижча ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стри́жка, ки, ж. 1) Ум. отъ стрига. Стри́жка-перестри́жка — такъ дразнятъ стриженныхъ. Екат. у. 2) Остриженная овца. Овечка-стрижка. Мил. 42. Чтире стрижки чорненькії із ягняти маленькії. Гол. I. 47.