Словарь української мови (1924)/стрикачка
| ◀ стрик | Словарь української мови С стрикачка |
стрики-брики ▶ |
|
Стрика́чка, ки, ж. Палка съ желѣзнымъ концемъ, расширеннымь на подобіе лопаточки. Прокопав я стіну стрикачкою — тією, що гаврахів убивають. Новомоск. у.