Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/строчити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
строчити
Берлін: Українське слово, 1924

Строчи́ти, чу́, чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).