Словарь української мови (1924)/стружка
Зовнішній вигляд
◀ струдитися | Словарь української мови С стружка |
стружок ▶ |
|
Стру́жка, ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. Стру́жечка.