Словарь української мови (1924)/струнчити
| ◀ струнка | Словарь української мови С струнчити |
струнький ▶ |
|
Стру́нчити, чу, чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
| ◀ струнка | Словарь української мови Борис Грінченко С струнчити |
струнький ▶ |
|
Словарь української мови — С
струнчити
Борис Грінченко
1924
Стру́нчити, чу, чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,