Словарь української мови (1924)/струїти
| ◀ стружок | Словарь української мови С струїти |
струйний ▶ |
|
Струї́ти, рую́, їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.
| ◀ стружок | Словарь української мови Борис Грінченко С струїти |
струйний ▶ |
|
Словарь української мови — С
струїти
Борис Грінченко
1924
Струї́ти, рую́, їш, гл. Отравить. В вівторок рано зілля варила, а в середу Гриця струїла. Чуб. V. 429.