Словарь української мови (1924)/стрілецтво
Зовнішній вигляд
| ◀ стріла | Словарь української мови С стрілецтво |
стрілець ▶ |
|
Стріле́цтво, ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Шух. I. 229. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли. Федьк. III. 163.