Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стрілочка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стрілочка
Берлін: Українське слово, 1924

Стрі́лочка, ки, ж. 1) Ум. отъ стріла. 2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками. Маркев. 11.