Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стріляйник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стріляйник
Берлін: Українське слово, 1924

Стріля́йник, ка, м. = Стрілець. Ум. Стріля́йничок. Ловчику, стріляйничку, не стріляй мене. Чуб. II. 157.