Словарь української мови (1924)/стук

by Борис Грінченко

◀ стужка

Словарь української мови Борис Грінченко С стук

стукало ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Стук! меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.

II. Сту́к, ку, м. Стукъ. У сту́к сту́кати. Сильно стучать. У стук серце стукало. МВ. (О. 1862. I. 99).