Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стулень

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стулень
Берлін: Українське слово, 1924

Сту́лень, льня, м. 1) Родъ пирога безъ начинки. Залюбки книші побгали, стульні й паляниці. Мкр. Н. 18. 2) Vulva. Чуб. V. 1129.