Словарь української мови (1924)/стуманілий
| ◀ стуманитися | Словарь української мови С стуманілий |
стуманіти ▶ |
|
Стумані́лий, а, е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.
| ◀ стуманитися | Словарь української мови Борис Грінченко С стуманілий |
стуманіти ▶ |
|
Словарь української мови — С
стуманілий
Борис Грінченко
1924
Стумані́лий, а, е. Съ отуманенной головой, съ помраченнымъ пониманіемъ. Схаменуться, стрепенуться стуманілі люде. К. ХП. 47.