Словарь української мови (1924)/ступка

by Борис Грінченко

◀ ступіти

Словарь української мови Борис Грінченко С ступка

ступляй ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сту́пка, ки, ж. 1) Ступка. Коли б мені ступка та жорна. Чуб. V. 485. 2) Слѣдъ ноги на землѣ. Скрізь ступки чоловічі; з Хими зняли чобіт примірять до того сліду, ставили той чобіт у ступку, і як раз прийшлось. Павлогр. у. (Залюб.). 3) Родъ дѣтск. игры. КС. 1887. VI. 459.