Словарь української мови (1924)/ступінь
| ◀ ступійка | Словарь української мови С ступінь |
ступір ▶ |
|
Ступі́нь, пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. I. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. I. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. I. 134. Ступі́нь у ступі́нь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.