Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ступінь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
ступінь
Берлін: Українське слово, 1924

Ступі́нь, пня, м. Шагъ. Де ступнем ступаю, тернина коле. Рудан. I. 21. Тоді чорт тяг жлукто ступнів десять. Рудч. Ск. I. 56. Пійди туди, та одлічи три ступні, і викопаєш гроші. ЗОЮР. I. 134. Ступі́нь у ступі́нь. Въ ногу. Він так ступінь у ступінь ступав, наче міря, як тра ступати. Канев. у.