Словарь української мови (1924)/стяга
Зовнішній вигляд
◀ стяг | Словарь української мови С стяга |
стягати ▶ |
|
Стяга́, ги́, ж. Полоса. (Зідрав) стягу шкури з спини. Сим. 206. Сарана летіла довгою стягою. Борз. у. Соняшний промінь гарячий перекине через хату ясну стягу. МВ. (О. 1862. III. 42). Ум. Стя́жка, стя́жечка.