Словарь української мови (1924)/стямитися

by Борис Грінченко

◀ стяжка

Словарь української мови Борис Грінченко С стямитися

стяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стя́митися, млюся, мишся, гл. 1) Лишиться разсудка. Хай він стямиться. Сосн. у. 2) Опомниться, сообразить. Воно вже стямилось, мерщій би полетіло так із шерсти не виплутає ніг. Греб. 381. І не стямишся, відкіль вітер повіє. Ном. № 2711. Турки не стямились да в ростіч. ЗОЮР. I. 6.