Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стібати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стібати
Берлін: Українське слово, 1924

Стіба́ти, ба́ю, єш, одн. в. стібну́ти, бну́, не́ш, гл. Стегать, стегнуть.