Словарь української мови (1924)/стігло
| ◀ стіг | Словарь української мови С стігло |
стіглувати ▶ |
|
Сті́гло, ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 142. См. Тирло.
| ◀ стіг | Словарь української мови Борис Грінченко С стігло |
стіглувати ▶ |
|
Словарь української мови — С
стігло
Борис Грінченко
1924
Сті́гло, ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Грин. II. 142. См. Тирло.