Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/стіпний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стіпний
Берлін: Українське слово, 1924

Сті́пний, а, е. Способный. Стіпний на вигадки. Ном. № 12889. І дурень стіпний кашу їсти. Ном. № 5382.