Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суверделити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суверделити
Берлін: Українське слово, 1924

Суверде́лити, лю, лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову: аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.