Словарь української мови (1924)/суверделити

by Борис Грінченко

◀ суватися

Словарь української мови Борис Грінченко С суверделити

сувертень ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Суверде́лити, лю, лиш, гл. Поднимать вверхъ (ногу). Почала заґеровувати ногу за голову: аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167.