Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суворливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суворливий
Берлін: Українське слово, 1924

Суво́рливий, а, е. Суровый. Він суворливий на позір, а справді добрий. Волч. у. (Лобод.).