Словарь української мови (1924)/сугак

by Борис Грінченко

◀ суга

Словарь української мови Борис Грінченко С сугак

сугаковий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Суга́к, ка́, м. 1) Сайга. К. ЧР. 427. КС. 1882. X. 23. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213. 2) Желѣзный съ мѣднымъ черенкомъ инструментъ вродѣ шила для прокалыванія дыръ въ постолах, развязыванія узловъ и пр. Шух. I. 291. Бываетъ и роговой. Шух. I. 126, 127.