Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/судебник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
судебник
Берлін: Українське слово, 1924

Суде́бник, ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.