Словарь української мови (1924)/судник

by Борис Грінченко

◀ судний

Словарь української мови Борис Грінченко С судник

судниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Су́дник, ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. Су́дничок.