Словарь української мови (1924)/судомити
Зовнішній вигляд
◀ судома | Словарь української мови С судомити |
судомірка ▶ |
|
Судо́мити, млю, миш, гл. 1) Корчить, сводить. Щоб тобі ноги посудомило. Прилуцк. у. 2) Ломить. Е, судомить мене щось. Канев. у.