Словарь української мови (1924)/судяк
| ◀ судьба | Словарь української мови С судяк |
судящий ▶ |
|
Судя́к, ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому кажу: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.