Словарь української мови (1924)/сумежник
| ◀ сумежний | Словарь української мови С сумежник |
сумежність ▶ |
|
Суме́жник, сумі́жник, ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
| ◀ сумежний | Словарь української мови Борис Грінченко С сумежник |
сумежність ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумежник
Борис Грінченко
1924
Суме́жник, сумі́жник, ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.