Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сумежно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сумежно
Берлін: Українське слово, 1924

Суме́жно, сумі́жно, нар. 1) = Суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. I. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. НВолын. у.