Словарь української мови (1924)/сумиряти

by Борис Грінченко

◀ сумирно

Словарь української мови Борис Грінченко С сумиряти

сумирятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сумиря́ти, ряю, єш, сов. в. сумири́ти, рю́, ри́ш, гл. Смирять, смирить. Сам Господь єсть правда, сокрушить неправду, сумирить гординю, вознесеть святиню. КС. 1883. VIII. 770.