Словарь української мови (1924)/сумовитий
| ◀ сумно | Словарь української мови С сумовитий |
сумота ▶ |
|
Сумови́тий, а, е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.
| ◀ сумно | Словарь української мови Борис Грінченко С сумовитий |
сумота ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумовитий
Борис Грінченко
1924
Сумови́тий, а, е. Наводящій грусть, унылый. Живуть вони по ямах та байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63.