Словарь української мови (1924)/сумісно
Зовнішній вигляд
◀ сумісник | Словарь української мови С сумісно |
суміти ▶ |
|
Сумі́сно, нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.
◀ сумісник | Словарь української мови Борис Грінченко С сумісно |
суміти ▶ |
|
Словарь української мови — С
сумісно
Борис Грінченко
1924
Сумі́сно, нар. Вмѣстѣ, совмѣстно. Літали сумісно. Мнж. 147.