Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сундачитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сундачитися
Берлін: Українське слово, 1924

Сунда́читися, чуся, чишся, гл. Плестись, тянуться. Школяри вже сундачуться. Сквир. у.