Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суниці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суниці
Берлін: Українське слово, 1924

Суни́ці, ни́ць, ж. мн. Земляника, Fragaria vesca (сама ягода). Ой у степу зацвіли суниці. Чуб. V. 455. Ум. Суни́чки, суни́ченьки. Вже минули суниченьки й полуниченьки, вже наспіли осінні та вечерниченьки. Мет. 328.