Словарь української мови (1924)/суперечити
| ◀ суперечатися | Словарь української мови С суперечити |
суперечитися ▶ |
|
Супере́чити, чу, чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. I. 103).
| ◀ суперечатися | Словарь української мови Борис Грінченко С суперечити |
суперечитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
суперечити
Борис Грінченко
1924
Супере́чити, чу, чиш, гл. Спорить, противорѣчить, возражать. А що се ви, суперечити схотіли? МВ. (О. 1862. I. 103).