Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/суперечник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
суперечник
Берлін: Українське слово, 1924

Супере́чник, ка, м. Спорщикъ. Суперечнику, суперечаєш, а мало знаєш. Чуб. III. 345.