Словарь української мови (1924)/супліка

by Борис Грінченко

◀ суплаш

Словарь української мови Борис Грінченко С супліка

суплікатор ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Суплі́ка, ки, ж. Прошеніе, письменная просьба. Супліка до Грицька К.... и Г. Арт. (О. 1861. III. 87). Подаваймо супліку до архирея, щоб прислав нам попа. Св. Л. 126.