Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/супонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супонити
Берлін: Українське слово, 1924

Супо́нити, ню, ниш, гл. 1) Стягивать хомуть. 2) Бить ремнемъ. Стор. I. 189.