Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/супорник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
супорник
Берлін: Українське слово, 1924

Супо́рник, ка, м. Противникъ, соперникъ. НВолын. у.